Зростання попиту на насіння соняшника і збільшення відведених на його вирощування земель призводить до необхідності територіального регулювання посівних площ. Так, згідно з Постановою Кабінету міністрів №164 від 11 лютого 2010 року, зростання валового збору соняшника має відбуватись лише за рахунок підвищення його врожайності, а не збільшення території ріллі. 

Відомі науковці-селекціонери стверджують, що рівень використання біологічного потенціалу соняшника в Україні є найменшим серед олійних культур і не досягає навіть 50%. Головні причини цього вони вбачають у недотриманні сільськогосподарськими господарствами основних вимог сівозміни і технології вирощування культури. Недостатня увага приділяється і підбору гібриду та якості насіннєвого матеріалу.

Існують загальновідомі правила сівозміни, дотримання яких убезпечить посівні землі від багатьох негативних факторів. Найкраще сіяти соняшники після озимих і зернових культур, небажаними попередниками для соняшника є гречка, цукрові буряки, овочеві культури. Соя, горох, квасоля можуть накопичувати у землі інфекцію сірої та білої гнилі. Не допускається вирощування соняшника після кукурудзи, при вирощуванні якої застосовували триазинові гербіциди. Повторне висівання можливе не раніше, ніж через 6-8 років.

Дотримання сівозміни дає змогу без додаткових витрат запобігати накопиченню у ґрунті інфекцій, хвороб та шкідників. При порушенні цих правил, рівень врожайності знижується в середньому на 7 ц/га, а олійність соняшника – на 1,1-3,2%.

Найбільш придатними для вирощування соняшника є чорноземи, каштанові та сірі лісові ґрунти. Погано росте він на піщаних, солонцюватих і ґрунтах важкого механічного складу, які погано прогріваються.

Соняшник вважається засухостійкою культурою, однак для одержання високих урожаїв він потребує певних запасів вологи в ґрунті. Близько 60% загальної кількості вологи соняшник використовує у період від початку утворення суцвіть до цвітіння, коли інтенсивно ростуть стебло й листя. У цей час рослини споживають вологу з поверхневих шарів ґрунту, а в посушливі роки – з глибини 1 м і більше.

Багато українських сільських господарств не дуже довіряють імпортним сортам насіння. Дійсно, часто насінневий матеріал іноземного походження належить до іншого екотопу і в кліматичних умовах України дає значно гірші результати, ніж вітчизняні гібриди. Тож при купівлі насіння соняшника обов’язково визначте такі важливі нюанси. При правильному підборі, насіннєвий матеріал імпортної селекції є значно чистішим, рівнішим та якіснішим.

ПП Агроспецпроект – компанія з 15-річним досвідом роботи на українському ринку сільськогосподарської продукції. Останні п'ять років найбільше уваги приділяється гібридизації насіння соняшника французької фірми Euralis Semences, яка є лідером серед насіннєвих компаній Європи.

Насіння соняшника Аламо, Жалон, Атланта, Альбатр – це перевірені часом селекції з найвищою врожайністю не тільки в Україні, а й в усьому світі. У рослин дуже висока стійкість до фомопсису, вовчка, склеротинії, фомозу, а також до вилягання. Потужна коренева система дозволяє використовувати в посушливі сезони грунтову вологу з глибини 1,5-2,5 м. Генетичний потенціал урожайності насіння – 45-50 ц/га.

В компанії Агроспецпроект чудово розуміють, наскільки важливим є питання ціни для українських господарів, тому цінова політика максимально орієнтована на вітчизняний агропромисловий ринок.

Запровадження нових гібридів із високим біологічним потенціалом, використання високорепродукційного насіння, дотримання технологій вирощування забезпечить високий рівень ефективності виробництва за рахунок значного підвищення урожайності при оптимальному рівні посівних площ.